- утаємничений
- -на, -не, Пр.Такий, хто знає таємницю; посвячений в таємницю.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
утаємничений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
утаємничений — (втаємни/чений), а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до утаємничити … Український тлумачний словник
утаємниченість — (втаємни/ченість), ності, ж. Абстр. ім. до утаємничений (втаємни/чений) … Український тлумачний словник
втаборитися — втаємни/чений, втаємни/ченість, втаємни/чення, втаємни/чити, втаємни/чувати, вта/єний, вта/єність, вта/єння, втаї/ти, втаї/тися, втамо/вувати, втамува/ти див. утаборитися, утаємничений і т. д … Український тлумачний словник